Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (20) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Томків З$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Томків З. В. Особливості екзокринної функції підшлункової залози в дітей із гастродуоденальною патологією, залежно від наявності в організмі Helicobacter Pylori [Електронний ресурс] / З. В. Томків, Ю. С. Коржинський, А. С. Кость // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 4. - С. 136-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_4_32 | ||
| 2. | 
Томків З. В. Стан ендокринної функції підшлункової залози при ґастродуоденальній патолоґії, асоційованій з helicobacter pylori інфекцією у дітей [Електронний ресурс] / З. В. Томків, Ю. С. Коржинський, В. А. Іванців // Acta medica Leopoliensia. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_2_7 Обстежено 76 дітей з гастродуоденальною патологією, асоційованою з Helicobacter pylori інфекцією. Проаналізувавши дані лабораторних обстежень виявлено, що за гастродуоденальної патології функціональні зміни інкреторної функції підшлункової залози виявляються достатньо часто. Виявлені зміни можна вважати "функціональними", проте вони потребують спостереження в динаміці, а також корекції способу життя та маси тіла у дітей з надмірною вагою, з метою запобігання попередити можливому розвитку цукрового діабету.Обследовано 76 детей с гастродуоденальной патологией, ассоциированной с Helicobacter pylori инфекцией. Проанализировав данные лабораторных исследований выявлены, что при гастродуоденальной патологии функциональные изменения инкреторной функции поджелудочной железы выявляются достаточно часто. Выявленные изменения можно считать "функциональными", однако они нуждаются в наблюдении в динамике, а также коррекции образа жизни и массы тела у детей с избыточным весом, для предупреждения возможного развития сахарного диабета. | ||
| 3. | 
Квіт Д. І. До питання диференціальної діагностики синдромів мальабсорбції (лактазна недостатність, непереносимість глютену, целіакія) [Електронний ресурс] / Д. І. Квіт, Т. З. Марченко, Я. В. Томків, Г. З. Вівчарівська, В. Д. Шайдич, Л. В. Заставна, Л. М. Горайська, Л. П. Сакалош, З. В. Томків // Гастроентерологія. - 2015. - № 1. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2015_1_13 | ||
| 4. | 
Томків З. В. Механізми формування патології підшлункової залози у дітей з хронічними гастродуоденальними захворюваннями [Електронний ресурс] / З. В. Томків // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 4. - С. 117-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_4_42 На сьогоднішній день однією з найбільш актуальних проблем дитячої гастроентерології є патологія підшлункової залози (ПЗ). Це зумовлено тим, що в останні роки спостерігається її значний ріст серед дитячого населення. Особливістю дитячого віку є те, що зміни зі сторони ПЗ в основному є вторинними. Найчастіше вони виникають на фоні хронічної гастродуоденальної патології. З огляду на це розглянуто найбільш важливі патогенетичні механізми формування патології ПЗ на фоні хронічних захворювань гастродуоденальної ділянки у дитячому віці за результатами огляду літератури. Зокрема, детально висвітлено причини, що сприяють порушенню процесів травлення та всмоктування з наступним виникненням вторинної екзокринної недостатності ПЗ. Вплив характеру харчування на функцію ПЗ. Описано зміни, які відбуваються у разі гіпосекреторної та гіперсекреторної функції шлунка, а також вплив стану великого дуоденального сосочка на формування патології ПЗ. В останній період часу зацікавлення науковців всього світу викликає аспект можливого впливу H. pylori | ||
| 5. |
Томків З. В. Орфанні захворювання: синдром Рассела-Сільвера [Електронний ресурс] / З. В. Томків, А. В. Возняк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 143-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2019_18_1_26 | ||
| 6. | 
Няньковський С. Л. Особливості ведення дітей із персистуючою діареєю й надмірним ростом Candida albicans [Електронний ресурс] / С. Л. Няньковський, О. С. Няньковська, Ю. В. Троцька, Г. З. Вівчарівська, В. Д. Шайдич, О. М. Горайська, Л. В. Заставна, З. В. Томків // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № дод.1. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_dod Мета роботи - оцінити ефективність застосування препарату Мутафлор у дітей віком від 1 до 4 років із діагнозом функціональних гастроінтестинальних розладів у вигляді персистуючої діареї на фоні доведеного надмірного росту Candida albicans. У дослідженні брали участь 32 дитини віком від 1 до 4 років з діагнозом функціональних гастроінтестинальних розладів у вигляді персистуючої діареї з доведеним надмірним ростом Candida albicans. Тривалість призначення пробіотичного препарату Мутафлор в дозі 1 мл суспензії один раз на добу становила 15 днів. Закінчили спостереження 30 дітей, дві дитини були виключені з аналізу результатів через порушення протоколу призначеної терапії. У всіх дітей перед початком роботи був визначений надмірний ріст Candida albicans. Після 15 днів лікування Candida albicans у випорожненнях реєструвалась у 12 дітей (40 %), із них в 11 дітей (36,7 %) вона була визначена в кількості 104 КУО, а в однієї дитини (3,3 %) - 103 КУО, що свідчить про достатню ефективність застосування штаму Escherichia coli Nissle 1917 при кандидозі кишечника. Висновки: Застосування препарату Мутафлор (пробіотичний штам Escherichia coli Nissle 1917) у дітей із персистуючою діареєю на фоні надмірного росту Candida albicans сприяє зменшенню діареї, кольок, здуття живота, блювання, епізодів крику/неспокою й поганого сну, сприяє нормалізації біоценозу кишечника. | ||
| 7. | 
Томків З. В. Оцінка режиму дня дітей із гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / З. В. Томків // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 142-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_4_23 Мета роботи - вивчити тривалість і розподіл окремих видів діяльності і відпочинку в балансі режиму дня дітей із хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) та надати оцінку відповідності тривалості елементів режиму дня фізіолого-гігієнічним нормативам. Дослідження охоплювало 135 дітей із ХГДП віком 8 - 17 років. Основні елементи режиму дня вивчали шляхом анкетування дітей і їх батьків із подальшою оцінкою відповідності тривалості основних елементів режиму дня фізіолого-гігієнічним нормативам. Загальною закономірністю під час оцінки відповідності тривалості основних елементів режиму дня фізіолого-гігієнічними нормам у 135 дітей із гастродуональною патологією є порушення тривалості основних елементів режиму дня та режиму харчування дітей. Оптимальну тривалість нічного сну, що відповідає віковим нормам, виявлено у 38,5 % дітей, решта дітей має дефіцит сну різного ступеня вираженості. Зменшення тривалості нічного сну особливо виражене у дітей віком 15 - 17 років. У досліджуваних групах гендерних відмінностей тривалості сну не виявлено, окрім дітей віком 16 - 17 років, коли середня тривалість сну у хлопців більша на 6,0 - 8,1 %, ніж у дівчат. У 61,5 % дітей причиною недостатньої тривалості нічного сну є порушення щодо часу відходу до сну. Тривалість перебування на свіжому повітрі є недостатньою в 40,7 % дітей. Натомість від 30,4 до 70,4 % дітей грають у комп'ютерні ігри, проводячи за екраном комп'ютера понад годину на добу, що перевищує гігієнічні нормативи. Додатковий час на приготування домашніх завдань потрібен 57,0 % дітей. За результатами дослідження постійно харчуються 3 - 4 рази на добу 81,5 % дітей, 18,5 % дітей їдять тільки 1 - 2 рази на добу. Висновки: результати дослідження надали змогу виявити, що тривалість основних елементів режиму дня у дітей із гастродуоденальною патологією не відповідає фізіолого-гігієнічним вимогам від 40,7 % (тривалість перебування на свіжому повітрі) до 61,5 % (тривалість нічного сну). Не дотримуються режиму харчування 18,5 % дітей. Нормалізація основних елементів режиму дня та режиму харчування сприятиме зміцненню та покращанню здоров'я дітей.Мета роботи - вивчити тривалість і розподіл окремих видів діяльності і відпочинку в балансі режиму дня дітей із хронічною гастродуоденальною патологією (ХГДП) та надати оцінку відповідності тривалості елементів режиму дня фізіолого-гігієнічним нормативам. Дослідження охоплювало 135 дітей із ХГДП віком 8 - 17 років. Основні елементи режиму дня вивчали шляхом анкетування дітей і їх батьків із подальшою оцінкою відповідності тривалості основних елементів режиму дня фізіолого-гігієнічним нормативам. Загальною закономірністю під час оцінки відповідності тривалості основних елементів режиму дня фізіолого-гігієнічними нормам у 135 дітей із гастродуональною патологією є порушення тривалості основних елементів режиму дня та режиму харчування дітей. Оптимальну тривалість нічного сну, що відповідає віковим нормам, виявлено у 38,5 % дітей, решта дітей має дефіцит сну різного ступеня вираженості. Зменшення тривалості нічного сну особливо виражене у дітей віком 15 - 17 років. У досліджуваних групах гендерних відмінностей тривалості сну не виявлено, окрім дітей віком 16 - 17 років, коли середня тривалість сну у хлопців більша на 6,0 - 8,1 %, ніж у дівчат. У 61,5 % дітей причиною недостатньої тривалості нічного сну є порушення щодо часу відходу до сну. Тривалість перебування на свіжому повітрі є недостатньою в 40,7 % дітей. Натомість від 30,4 до 70,4 % дітей грають у комп'ютерні ігри, проводячи за екраном комп'ютера понад годину на добу, що перевищує гігієнічні нормативи. Додатковий час на приготування домашніх завдань потрібен 57,0 % дітей. За результатами дослідження постійно харчуються 3 - 4 рази на добу 81,5 % дітей, 18,5 % дітей їдять тільки 1 - 2 рази на добу. Висновки: результати дослідження надали змогу виявити, що тривалість основних елементів режиму дня у дітей із гастродуоденальною патологією не відповідає фізіолого-гігієнічним вимогам від 40,7 % (тривалість перебування на свіжому повітрі) до 61,5 % (тривалість нічного сну). Не дотримуються режиму харчування 18,5 % дітей. Нормалізація основних елементів режиму дня та режиму харчування сприятиме зміцненню та покращанню здоров'я дітей. | ||
| 8. |
Няньковський С. Л. Особливості застосування пробіотиків при антибіотикоасоційованій діареї в дітей [Електронний ресурс] / С. Л. Няньковський, О. С. Няньковська, М. С. Яцула, М. І. Городиловська, Я. В. Томків, Г. З. Вівчарівська, В. Д. Шайдич, О. М. Горайська, Л. В. Заставна, З. В. Томків // Здоров'я дитини. - 2020. - Т. 15, № 2. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2020_15_2_6 Антибіотикоасоційована діарея (ААД) виникає тоді, коли антибіотик порушує екологію мікробіоти кишечника, змінюючи різноманітність і кількість бактерій у ньому. Ці зміни можуть вплинути на здатність резидентної мікробіоти протистояти вторгненню патогенних мікроорганізмів або зростанню умовно-патогенних видів, що ендогенно присутні в мікробіомі. Тому AAД може призвести до тривалої госпіталізації, збільшення витрат і погіршення якості життя. Діарея найчастіше пов'язана із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії. Пробіотики - це "живі мікроорганізми, які при застосуванні в достатній кількості дають користь здоров'ю хазяїна". Численні клінічні дослідження вивчають ефективність Lactobacillus rhamnosus GG для запобігання ААД. Мета роботи - вивчити ефективність застосування препарату Пробіолог Бейбі у дітей віком від 4 міс до 9 років життя з діагнозом антибіотикоасоційованої діареї, а також дослідити його вплив на дисбіотичні зміни кишок. Під спостереженням перебували 28 дітей віком від 4 міс до 9 років (середній вік <$E4,6~symbol С~1,9> року) з діагнозом антибіотикоасоційованої діареї, серед них 57 % хлопчиків і 43 % дівчаток. Діти одержували пробіолог бейбі по 1 стіку на день протягом 10 днів. Через 10 днів лише у 2 дітей (7,2 %) були скарги на діарею проти 100 % на початку спостереження. Застосування штаму Lactobacillus rhamnosus GG (АТСС 53103) у дітей з антибіотикоасоційованою діареєю сприяє зменшенню діареї, кольок, здуття живота, нудоти, блювання, неспокою і поганого сну. Беручи до уваги комплексний вплив штаму Lactobacillus rhamnosus GG, можна стверджувати, що пробіолог бейбі збільшує рівень біфідобактерій і лактобактерій у випорожненнях, а також зменшує ріст грибків роду Candida й патогенної кишкової флори.Антибіотикоасоційована діарея (ААД) виникає тоді, коли антибіотик порушує екологію мікробіоти кишечника, змінюючи різноманітність і кількість бактерій у ньому. Ці зміни можуть вплинути на здатність резидентної мікробіоти протистояти вторгненню патогенних мікроорганізмів або зростанню умовно-патогенних видів, що ендогенно присутні в мікробіомі. Тому AAД може призвести до тривалої госпіталізації, збільшення витрат і погіршення якості життя. Діарея найчастіше пов'язана із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії. Пробіотики - це "живі мікроорганізми, які при застосуванні в достатній кількості дають користь здоров'ю хазяїна". Численні клінічні дослідження вивчають ефективність Lactobacillus rhamnosus GG для запобігання ААД. Мета роботи - вивчити ефективність застосування препарату Пробіолог Бейбі у дітей віком від 4 міс до 9 років життя з діагнозом антибіотикоасоційованої діареї, а також дослідити його вплив на дисбіотичні зміни кишок. Під спостереженням перебували 28 дітей віком від 4 міс до 9 років (середній вік <$E4,6~symbol С~1,9> року) з діагнозом антибіотикоасоційованої діареї, серед них 57 % хлопчиків і 43 % дівчаток. Діти одержували пробіолог бейбі по 1 стіку на день протягом 10 днів. Через 10 днів лише у 2 дітей (7,2 %) були скарги на діарею проти 100 % на початку спостереження. Застосування штаму Lactobacillus rhamnosus GG (АТСС 53103) у дітей з антибіотикоасоційованою діареєю сприяє зменшенню діареї, кольок, здуття живота, нудоти, блювання, неспокою і поганого сну. Беручи до уваги комплексний вплив штаму Lactobacillus rhamnosus GG, можна стверджувати, що пробіолог бейбі збільшує рівень біфідобактерій і лактобактерій у випорожненнях, а також зменшує ріст грибків роду Candida й патогенної кишкової флори. | ||
| 9. | 
Няньковська О. С. Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей [Електронний ресурс] / О. С. Няньковська, С. Л. Няньковський, М. С. Яцула, М. І. Городиловська, Г. З. Вівчарівська, В. Д. Шайдич, О. М. Горайська, Л. В. Заставна, Я. В. Томків, З. В. Томків, Н. В. Камуть, Г. М. Троцький, А. В. Возняк, А. Є. Лісний // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1-2. - С. 30-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2022_1-2_7 Функціональний запор є поширеною педіатричною проблемою, на яку припадає близько 3 % відвідувань педіатра, а близько 25 % відвідувань дитячого гастроентеролога. Наявність функціонального запору значною мірою впливає на якість життя дитини, її сім'ї та витрати на систему охорони здоров'я. Настанови Північноамериканського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) рекомендують підтримувальне лікування проносними, навчання, збільшити споживання клітковини та рідини та фізичної активності при запорі у дітей. Сучасні фармакологічні методи лікування можуть бути неефективними у деяких пацієнтів через неоптимальне дозування, поганий комплаєнс або використання препаратів із механізмами дії, які не впливають на основні патофізіологічні чинники. Багато пацієнтів із запорами повідомляють про незадоволення традиційними методами лікування через недостатню ефективність. Мета роботи - вивчити ефективність пребіотичного препарату "Інулін-Нео" для дітей віком від 3 до 18 років із функціональним запором. Під нашим спостереженням перебували 48 дітей віком від 3 до 18 років із діагнозом "функціональний запор". Пацієнтів розподілили на дві групи: основну (ОГ) - 29 дітей, які отримували пребіотичий препарат "Інулін-Нео", та контрольну (КГ) - 19 дітей, які не отримували пребіотичного препарату. У дітей ОГ через 30 днів лікування спостерігали статистично значущо кращу позитивну динаміку у порівнянні з пацієнтами КГ, а саме: зменшення болю в животі та під час дефекації, кольок і здуття живота, нормалізацію частоти дефекацій і консистенції випорожнень, збільшення кількості біфідофлори, нормалізацію копрологічних показників, що свідчить про ефективність препарату та доцільність його використання у схемах лікування функціонального запору у дітей. Встановлено, що симптоми функціонального запору значно зменшилися або зникли у дітей, які отримували препарат "Інулін-Нео", а більшість показників мікробіоценозу та копрологічного дослідження значно поліпшилися, тоді як у дітей КГ відзначено лише тенденцію до їхнього поліпшення. Не виявлено ознак непереносності чи побічних дій пребіотичного препарату "Інулін-Нео". | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |